1. Міністерство доходів та зборів відзначило, що зменшення нарахованих зобов’язань з податку на прибуток на суму авансового внеску при виплаті дивідендів здійснюється виключно за підсумками звітного періоду.
У складі річної декларації подається розрахунок щомісячних авансових внесків, що сплачуються в наступні дванадцять місяців. Задекларовані авансові внески вважаються узгодженими грошовими зобов’язаннями.
Законом України від 4 липня 2013 року №403-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об’єктів нерухомості» дозволений залік авансів, нарахованих на дивіденди, в рахунок сплати щомісячних авансів. Сума перевищення дивідендного авансу над поточним щомісячним буде зарахована в рахунок сплати наступного щомісячного авансу. Враховуючи те, що нормами Податкового кодексу України (ПКУ) передбачено визначення суми щомісячних авансових внесків виключно у декларації за попередній звітний рік і не передбачений механізм коригування (зменшення) такої суми протягом року, у платників є можливість зменшити щомісячні аванси 2013 шляхом заліку сплачених в цьому році дивідендних авансів за підсумками декларації за 2013 рік.
Таким чином, дивідендні аванси за 2013, які не враховані за 2012 рік зменшать суму податкових зобов’язань, що підлягають сплаті за декларацією за 2013 рік.
Суми щомісячних авансів, які будуть сплачуватися з березня 2014 року по лютий 2015 включно, розраховуються у декларації за 2013 рік у розмірі не менше 1/12 нарахованого до сплати податку за 2013 р., зменшеної на суми дивідендних авансів за 2013 рік (не врахованих за 2012 рік) (лист Міністерства доходів та зборів «Щодо нарахування та сплати авансових внесків при виплаті дивідендів» від 12.09.2013 р.№ 17802/7/99-99-19- 03-02-17).
2. Опубліковано Закон про податкове трансфертне ціноутворення (Закон України від 04.07.2013 р. № 408- VII), який набув чинності з 01.09.2013 р.
Згідно з нововведеннями звичайні ціни для податку на прибуток і ПДВ застосовуються до так званих контрольованим операціями, в яких беруть участь :
- Пов’язані особи: нерезиденти; резиденти, які задекларували збиток з податку на прибуток за попередній звітний рік або за станом на початок звітного року застосовують спеціальні режими оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств або ПДВ не за основною ставкою, що не були платниками податку на прибуток підприємств або ПДВ;
- Нерезиденти, які сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше процентних пунктів нижче української.
Операції визнаються контрольованими за умови, що річна сума розрахунків платника з кожним контрагентом становить не менше 50 млн. грн. (без урахування ПДВ). Визначення звичайної ціни у контрольованій операції здійснюється по одному або декільком з таких методів: порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу ), ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку, розподілу прибутку. При виборі методу платник враховує повноту і достовірність, а також пріоритет застосування першого методу.
Податковим кодексом України визначено (п. 39.4.8.), що великі платники податків (крім Національного банку України) протягом двох місяців, в разі надходження запиту податкового органу, зобов’язані подати документацію (сукупність документів або єдиний документ, складений в довільній формі), яка повинна містити таку інформацію:
а) дані про пов’язаних осіб;
б) дані про групу, у тому числі структуру групи, опис діяльності, політику трансфертного ціноутворення групи;
в) опис операції, умови її проведення (ціна, строки та інші визначені законодавством України обов’язкові умови договорів (контрактів);
г) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги);
ґ) умови та строки здійснення розрахунків за операцією;
д) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни;
е) відомості про функції пов’язаних осіб, що є сторонами контрольованої операції, про використані ними активи, пов’язані з даною контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції (функціональний аналіз та аналіз ризиків);
є) економічний аналіз (включаючи методи, які застосовано для визначення ціни контрольованої операції та обґрунтування причин вибору відповідного методу; суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок проведення контрольованої операції, рівень рентабельності; розрахунок ринкового діапазону цін (рентабельності) стосовно контрольованої операції з описом підходу до вибору зіставних операцій, джерела інформації, застосовані для визначення ціни контрольованої операції);
ж) результати порівняльного аналізу комерційних та фінансових умов операцій;
з) відомості про проведене платником податку пропорційне коригування податкової бази та сум податку (у разі його здійснення).
3. Розроблено законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо використання звичайних цін (проект від 09.09.2013 р.).
Проектом запроваджується поняття справедливої ринкової ціни - ціни, що склалася на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг), за якою товари (роботи, послуги) передаються (виконуються, надаються) на операціях між особами, які не є пов’язаними. Новий термін пропонується ввести замість терміну «звичайна ціна» у всіх випадках його застосування, крім тих, що стосуються трансфертного ціноутворення. Тобто там, де сьогодні застосовуються звичайні ціни, повинна буде застосовуватися справедлива ринкова ціна (за винятком контрольованих операцій, які регулюються правилами трансфертного ціноутворення).
4. Міністерством доходів та зборів розроблено законопроект «Про внесення змін до статті 172 Податкового кодексу України щодо вдосконалення порядку визначення доходу від відчуження об’єктів нерухомого майна», покликаний впорядкувати розрахунок податків і зборів при операціях купівлі-продажу нерухомості фізичними особами (законопроект від 04.07.2013 р. №2539а).
При здійсненні операцій купівлі-продажу об’єктів нерухомості фізичними особами на сьогодні сплачуються ПДФО, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та державне мито. При цьому чинними законодавчими актами, що регулюють сплату зазначених податків і зборів, встановлено різні бази оподаткування ПДФО.
Законопроектом пропонується встановити однакову базу при продажу об’єкта нерухомості для всіх податків і зборів. Пропонується розраховувати таку базу виходячи з вартості, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цієї нерухомості.
Діючі ставки податків і зборів, що сплачуються при операціях купівлі-продажу, порядок і терміни їх сплати законопроектом не змінюються. При сплаті належних податків і зборів може використовуватися оціночна
вартість нерухомого майна, визначена будь-яким суб’єктом оціночної діяльності.